Історія України

5 вересня 2014 р. у Мінську представники ОБСЄ, України та РФ підписали першу угоду про припинення вогню на Донбасі. Однак бойові зіткнення різної інтенсивності на лінії розмежування не припинялися ні на день. Підписаний протокол складався з 12 пунктів і передбачав, зокрема, обмін військовополоненими, забезпечення гуманітарної допомоги й моніторинг режиму припинення вогню на кордоні. У протоколі […]

Вдавшись до окупації Криму та маючи плани захоплення території на сході та півдні України, російські спецслужби навесні 2014 р. провели серію операцій з метою формування так званої Новоросії. Частина громадян українського сходу очікувала повторення «кримського сценарію», тому не передбачала небезпеки збройного протистояння, людських жертв, руйнувань інфраструктури. . Антиукраїнські виступи на сході України були інспіровані російськими

Крах підтримуваного Кремлем режиму В. Януковича підштовхнув російську владну верхівку до прямої агресії проти України. Наприкінці лютого – на початку березня 2014 р. Російська Федерація перекинула до Криму свої війська без розпізнавальних знаків й окупувала півострів. . Наступні акти «гібридної війни» – так називають цю агресію з огляду на невизнання РФ своєї участі в ній,

У лютому 2014 р. Україна опинилася без глави держави. Верховна Рада функціонувала, але була неспроможна ухвалювати закони, які могли б змінити обличчя країни. Більшість народних депутатів або належала до Партії регіонів, або була перекупленими нею «тушками». Тож найпершою умовою для здійснення економічних і соціальних реформ було відновлення владної вертикалі. . Уся виборча кампанія укладалася в

Ухвалені Верховною Радою України диктаторські закони блискавично радикалізували політичну ситуацію. Десятки тисяч протестувальників, які користувалися своїм конституційним правом на проведення мітингів, вуличних походів і демонстрацій, раптом опинилися перед загрозою кримінального переслідування. Тим часом лідери опозиції В.іКличко, А. Яценюк і О. Тягнибок на черговому вічі 19 січня 2014 р. запропонували їм абстрактні, неузгоджені навіть між ними

Реакція українського громадянського суспільства на загрозу втрати державного суверенітету внаслідок утягування країни до Митного та Євразійського союзів – об’єднань, у яких домінувала Росія, започаткувала знакові події у новітній історії не лише України, а і Європи та світу. . Революція Гідності, у яку переріс Євромайдан, стала можливою завдяки героїзму й самопожертві десятків тисяч українських громадян. Організовані

Перші візити новообраного Президента України В. Ющенка в Європу і США були тріумфальними. Захід вітав героя Помаранчевого майдану. . Перед президентськими виборами 2004 р. Л. Кучма скасував у Воєнній доктрині України положення про стратегічну мету, яка полягала у вступі до Євросоюзу і НАТО. У квітні 2005ір. В. Ющенко відновив цей пункт і навіть потурбувався про

Перетворившись на президентську партію, регіонали взялися за вже звичну для них справу – скуповування народних депутатів. Блок Литвина після перемоги В. Януковича вийшов з коаліції, сформованої Ю. Тимошенко, і приєднався до регіоналів в обмін на обіцянку президента зберегти за його лідером пост голови парламенту. У Верховній Раді сформувалася нова більшість «Стабільність і реформи», яку журналісти

Десятиріччя після Помаранчевої революції – це надзвичайно насичений подіями історичний період, що несе на собі відбитки особистостей політичних діячів, зокрема двох українських президентів, які боролися між собою за владу під час Помаранчевої революції: В. Ющенка та В. Януковича. Однак набагато більшою мірою події визначалися не діями окремих осіб, навіть обтяжених високими повноваженнями, а об’єктивними закономірностями

Вибори Президента України 2004 р. стали переломними в історії України. Ще задовго до офіційного початку передвиборчої кампанії всі політичні сили країни, як урядові, так і опозиційні, почали готуватися до них. . Тривалий час залишалася незрозумілою позиція Президента України Л. Кучми. Конституційний Суд України визнав, що Л. Кучма, згідно з Конституцією України (1996 р.), перебуває при