M7

Блок 7.9.3. Складнопідрядне речення

Складнопідрядне речення – це складне речення, що складається з двох або більше речень, які поєднані за змістом і граматично підрядним зв’язком за допомогою сполучників підрядності чи сполучних слів. Частини складнопідрядних речень синтаксично нерівноправні: одна з них підлягає, підпорядковується іншій, головній, перебуває в певній залежності від неї. Ця, залежна, частина складнопідрядного речення називається підрядною, а та […]

Блок 7.9.3. Складнопідрядне речення Читати далі »

Блок 7.9.2. Складносурядне речення

Складносурядним називається речення, частини якого синтаксично рівноправні й з’єднуються сурядними сполучниками. Основні ознаки складносурядного речення: ●рівнозначність частин, ●сполучники сурядності, що поєднують всі частини речення, ●інтонація сурядності. . Людина відчуває себе новонародженою перед красою життя, і сяйво добра освічує їй душу. . У складносурядних реченнях ●з єднальними смисловими зв’язками частини поєднуються за допомогою єднальних сполучників і

Блок 7.9.2. Складносурядне речення Читати далі »

Блок 7.9.1. Складне речення. Безсполучникове складне речення

Складним є речення, яке має дві або більше граматичні основи. Воно являє собою семантичну єдність. Кожна граматична основа разом із другорядними членами або без них утворює частину складного речення. Зорями небо героя вітало, квітами й піснею стріла земля (В. Єніна). . Засоби зв’язку частин складного речення: ●сполучники (сурядні й підрядні); ●сполучні слова (відносні займенники хто,

Блок 7.9.1. Складне речення. Безсполучникове складне речення Читати далі »

Блок 7.8.3. Просте речення

Речення – синтаксична одиниця мови, що інтонаційно оформлена і виражає закінчену думку про факт чи явище дійсності, які є реальними, бажаними чи можливими за певних обставин. Просте речення має одну граматичну основу. Нове – добре забуте старе. . Основні ознаки речення: ●смислова та інтонаційна завершеність; ●наявність граматичної основи. . Типи речень за метою висловлювання: розповідне,

Блок 7.8.3. Просте речення Читати далі »

Блок 7.8.2. Синтаксис

Синтаксис — це розділ науки про мову, що вивчає словосполучення і речення. Синтаксис тісно зв’язаний з пунктуацією. . Пунктуація — це розділ мовознавства, що вивчає правила вживання розділових знаків. . Словосполучення — це смислове і граматичне поєднання двох повнозначних слів (червоний ліхтарик, стояти вгорі, дивитися на екран). Словосполучення можуть входити в склад речення, можуть вичленовуватися

Блок 7.8.2. Синтаксис Читати далі »

Блок 7.8.1. Службові частини мови

Службові частини мови — це неповнозначні слова, які не називають реалій, а тільки вказують на відношення між ними. До службових частин мови належать прийменник, сполучник і частка. . Прийменником називається службова частина мови, яка разом з відмінковими закінченнями іменників (або займенників) служить для вираження підрядних зв’язків між словами в реченні. Приклади прийменників: –первинні: без, в

Блок 7.8.1. Службові частини мови Читати далі »

Блок 7.7.3. Морфологія. Самостійні частини мови

Морфологія – це розділ мовознавства, який вивчає слово як частину мови. Усі слова в мові за лексичним значенням та граматичними особливостями поділяються на частини мови. У сучасній українській мові 10 частин мови. Частини мови поділяються на самостійні (6 повнозначних) і службові (3 неповнозначні); окрему групу складають вигуки і звуконаслідування. . Самостійні частини мови (їх шість:

Блок 7.7.3. Морфологія. Самостійні частини мови Читати далі »

Блок 7.7.2. Лексикологія. Фразеологія. Будова слова. Словотвір

Лексикологія — розділ мовознавства, який ми освоюємо впродовж усіх років навчання в школі. Він надзвичайно важливий для вміння не лише правильно висловлювати свої думки, а й зробити наші висловлювання — усні чи письмові — цікавими і образно багатими. Лексикологія – розділ мовознавства, що вивчає словниковий склад мови (лексику) у різних аспектах: ●групування слів за їх

Блок 7.7.2. Лексикологія. Фразеологія. Будова слова. Словотвір Читати далі »

Блок 7.7.1. Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія

Фонетика – це розділ мовознавства, в якому вивчається звукова система мовлення. Отже, предметом вивчення фонетики є звуки мовлення: їх природа, сполучуваність, закономірні зміни звуків у мовному потоці та їх зумовленість. Завдання фонетики – вивчити загальні закономірності творення звуків, їх класифікацію, схарактеризувати звукові зміни, визначити інші фонетичні одиниці – склад і наголос. Цей матеріал Вам відомий.

Блок 7.7.1. Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія Читати далі »

Блок 7.6.3. Стилі мовлення( конфесійний, епістолярний)

Конфесійний стиль Сфера використання – релігія та церква. Призначення – обслуговувати релігійні потреби як окремої людини, так і всього суспільства. Конфесійний стиль утілюється в релігійних відправах, проповідях, молитвах (усна форма) й у “Біблії” та інших церковних книгах, молитовниках, требниках тощо (писемна форма). Мета: апелювати до внутрішнього світу, душі людини, впливати на душевні переживання, формувати позитивні

Блок 7.6.3. Стилі мовлення( конфесійний, епістолярний) Читати далі »

Прокрутка до верху