B3

Блок 6.5.3. Акт злуки УНР та ЗУНР. Українсько-польська війна 1918 – 1919 рр.

Зовнішня політика ЗУНР. Зовнішньополітична діяльність ЗУНР була спрямована на міжнародне визнання молодої держави, насамперед країнами Антанти, і припинення війни з Польщею. Однак Польща не збиралася відмовлятися від Східної Галичини. Польська армія в листопаді 1918 р. захопила Львів, Перемишль, 10 повітів ЗУНР із 59. 22 листопада 1918 р. уряд ЗУНР переїхав до Тернополя. . Оскільки Антанта […]

Блок 6.5.3. Акт злуки УНР та ЗУНР. Українсько-польська війна 1918 – 1919 рр. Читати далі »

Блок 5.6.3. Трудова еміграція

Залишки кріпосного господарства гальмували розвиток ринкових відносин на селі: ●майже половина земель належали великим поміщицьким господарствам; ●безземельні і малоземельні селяни продовжували працювати на поміщиків; ●існували кабальні умови оренди і відробітків; ●поміщики мали право на володіння пасовищами та луками (сервітутами). . До всього, було розвинуте лихварство (лихварі давали селянам позички під дуже великі відсотки). Відбувалося розшарування

Блок 5.6.3. Трудова еміграція Читати далі »

Блок 4.4.3. Особливості початку промислового перевороту

Промисловий переворот в українських землях, що належали Російській імперії, розпочався у 30–40-х рр. водночас з Німеччиною, але пізніше, ніж у Великобританії, Франції, США. Він започаткував новий етап розвитку вітчизняної промисловості, що тривав до скасування кріпосного права в 1861 р. . В основі промислового перевороту лежав технічний переворот, суть якого полягає у заміні ручної праці машинною,

Блок 4.4.3. Особливості початку промислового перевороту Читати далі »

Блок 4.2.3. Соціально-економічний розвиток

Кріпацтво Особливістю цього періоду було існування кріпосного права в сільському господарстві (введено у 1783 р. на Лівобережжі, у 1796 р. – на Півдні). В першій половині ХІХ ст. більше третини українських селян перебувало у кріпосницькій залежності від поміщиків (дворян-землевласників). Кріпосне право зобов’язувало селянина-кріпака виконувати певні повинності на користь поміщика за користування наданою поміщиком земельною ділянкою

Блок 4.2.3. Соціально-економічний розвиток Читати далі »

Блок 4.1.3. Ліквідація автономії Гетьманщини

Передумови до остаточної ліквідації автономії Гетьманщини складалися протягом усієї першої половини XVIII ст. . У 1764 р. імператриця Катерина ІІ видала маніфест, за яким скасовувалась посада гетьмана. Причиною стало намагання останнього українського гетьмана К.iРозумовського домогтися спадковості гетьманства для свого роду, а також прохання старшини про відновлення її колишніх прав і вольностей. . Портрет П. Румянцева.

Блок 4.1.3. Ліквідація автономії Гетьманщини Читати далі »

Блок 10.8.3. Є. Маланюк «Уривок з поеми». Художні засоби

Художні засоби у творі «Уривок з поеми». Поезія «Уривок з поеми» — це складний оркестр з алітерацій, асонансів, алюзій, риторичних звертань, диригує яким «залізних імператор строф». . Епітети: кремезного чумака, блідий праправнук, в гучних віках, державну волю, дні буденні, запорозька кров, міцних поплічників, отаманів курінних, п’яний сміх, скривавлене обличчя, залізна голова, катівської сокири, дикий вихор,

Блок 10.8.3. Є. Маланюк «Уривок з поеми». Художні засоби Читати далі »

Блок 10.4.3. Характеристика персонажів твору «Три зозулі з поклоном»

. . . Літературознавці про твір. У головних героях новели «Три зозулі з поклоном» легко впізнаються сам автор і його безталанний батько. Присвячена новела «любові Всевишній». А любов ця й справді була, як кажуть, неземна. Григір Тютюнник довго не міг опублікувати новелу, цю, без перебільшення, художню перлину — у застійні роки не допускали навіть натяку

Блок 10.4.3. Характеристика персонажів твору «Три зозулі з поклоном» Читати далі »

Блок 5.3.3. Тире між підметом і присудком

Між підметом і складеним іменним присудком може ставитися тире на місці пропущеного дієслова–зв’язки в таких випадках. 1.Якщо підмет і присудок виражені іменниками у називному відмінку. Бджола – відома трудівниця. 2.Якщо підмет і присудок виражені інфінітивом. Правдою дружити – щастя заслужити. 3.Якщо один головний член виражений інфінітивом, а інший – іменником у називному відмінку. Наше завдання

Блок 5.3.3. Тире між підметом і присудком Читати далі »

Блок 10.7.3. Пригодницький роман. Робота з текстом роману «Тигролови»

Пригодницький роман — роман, сюжет якого насичений незвичайними подіями й характеризується їхнім несподіваним поворотом, великою динамікою розгортання. У жанрі пригодницького роману, який є одним із найдавніших у літературі, відтворені людські прагнення до мандрівок і пригод, до відкриття невідомих земель і прихованих таємниць. В основу цього жанру покладено незвичайні пригоди персонажів, що розгортаються протягом тривалого часу.

Блок 10.7.3. Пригодницький роман. Робота з текстом роману «Тигролови» Читати далі »

Блок 9.8.3. Характеристика персонажів роману “Місто”

Персонажі твору «Місто» В. Підмогильного: Степан Радченко — головний герой; Надійка — дівчина із села; Левко — студент; Ганнуся та Нюся — товаришки Надії; Лука Гнідий — господар; Тамара Василівна (Мусінька) — дружина крамаря, у якого жив Степан, його коханка; Максим — син Тамари Василівни та крамаря; Борис — студент, товариш Степана; Зоська — міська

Блок 9.8.3. Характеристика персонажів роману “Місто” Читати далі »

Прокрутити вгору