M3

Блок 3.9.3. Правопис прислівників

Н і нн у прислівниках У прислівниках пишеться стільки н, скільки їх було у прикметниках та дієприкметниках, від яких їх утворено: сумний — сумно; однотонний — однотонної; буденний — буденно; схвильований — схвильовано; несказанний — несказанно. . Дві букви н пишеться також у прислівниках зрання, спросоння, попідтинню, попідвіконню. . Не і ні з прислівниками . […]

Блок 3.9.3. Правопис прислівників Читати далі »

Блок 3.9.2. Синтаксична роль прислівника

У більшості випадків прислівники пояснюють дієслова, дієприкметники, дієприслівники, прикметники та інші прислівники, виступаючи, як правило, обставинами до них. . Зв’язок прислівників з частинами мови та їх синтаксична роль у реченні . Прислівники з дієсловами: . Приклади Члени речення Радісно й легко пливли веселі громади хмар в білих та синіх серпанках. пливли як? — радісно й

Блок 3.9.2. Синтаксична роль прислівника Читати далі »

Блок 3.9.1. Прислівник як частина мови: значення, морфологічні ознаки

Прислівник — незмінна самостійна частина мови, що виражає ознаку дії, іншої ознаки, предмета або вказує на обставини, за яких відбувається подія чи явище: Надзвичайно весело, стежка навпростець, побачимося опівдні. Прислівник не має закінчення. Відповідає на запитання: як? де? куди? коли? чому? навіщо? скільки? навіщо? . У реченні прислівник найчастіше пов’язаний за змістом із дієсловом-присудком і є

Блок 3.9.1. Прислівник як частина мови: значення, морфологічні ознаки Читати далі »

Блок 3.8.3. Дієприслівниковий зворот

Дієприслівник, як і інші форми дієслова, може мати залежні від нього слова: Вихопившись (куди?) на узвишшя, кінь розкотисто заіржав, радуючись (чому?) молодій своїй силі (В. Чемерис). . Дієприслівник разом із залежними від нього словами утворює дієприслівниковий зворот, який у реченні виконує роль поширеної обставини. . В усному мовленні дієприслівниковий зворот відділяється від решти компонентів речення

Блок 3.8.3. Дієприслівниковий зворот Читати далі »

Блок 3.8.2. Творення дієприслівників

Дієприслівники недоконаного виду творяться від основи дієслова теперішнього часу за допомогою суфіксів –учи, -ючи, -ачи, -ячи: читаючи, люблячи. . Дієприслівники доконаного виду утворюються від основи неозначеної форми дієслова за допомогою суфіксів -вши, -ши: добігши, написавши. . Вид дієприслівника Суфікси Вид дієслова Основа Приклади недоконаний -учи-, -ючи- (I дієвідміна) недоконаний теперішнього часу шукаю — шукаючи -ачи-,

Блок 3.8.2. Творення дієприслівників Читати далі »

Блок 3.8.1. Дієприслівник як особлива форма дієслова: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль

Дієприслівник — особлива форма дієслова, яка означає додаткову дію, що супроводить головну, виражену дієсловом, і відповідає на питання що роблячи? що зробивши? Наприклад: читаючи, співаючи, узявши, схопивши. . Цій формі властиві дієслівні ознаки виду (доконаного чи недоконаного), часу (минулого або теперішнього). . Як усі форми дієслова, дієприслівник має категорію виду: доконаний і недоконаний. ●Дієприслівники доконаного виду минулого часу виражають додаткову дію, що відбулася

Блок 3.8.1. Дієприслівник як особлива форма дієслова: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль Читати далі »

Блок 3.7.3. Безособові форми на -но, -то

Безособова форма дієслова на -но, -то твориться від пасивних дієприкметників шляхом заміни закінчення на суфікс -о: прочитаний — прочитано, виконаний — виконано, розглянутий — розглянуто. Ця форма повністю зберігає правопис дієприкметників, від яких вона утворена: зачинений — зачинено, в’їжджений — в’їжджено. Ця форма — незмінювана. Вона, як і безособові дієслова, уживається в ролі присудка в

Блок 3.7.3. Безособові форми на -но, -то Читати далі »

Блок 3.7.2.Творення активних і пасивних дієприкметників теперішнього й минулого часу. Дієприкметниковий зворот

Дієприкметники можуть бути активними або пасивними.  . Активними називаються дієприкметники, які виражають ознаку предмета за його ж дією: Коли по садках зібрали всю садовину, пішли люди в ліс збирати смачну, солодку, почорнілу ягоду (Остап Вишня). . Активні дієприкметники теперішнього часу утворюються від основи теперішнього часу (форма третьої особи множини без закінчення) за допомогою суфіксів: для дієслів І дієвідміни

Блок 3.7.2.Творення активних і пасивних дієприкметників теперішнього й минулого часу. Дієприкметниковий зворот Читати далі »

Блок 3.7.1. Дієприкметник як особлива форма дієслова: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Активні та пасивні дієприкметники

Дієприкметник – це особлива форма дієслова, яка виражає ознаку предмета за дією або станом і відповідає на питаня який? яка? яке? які? Наприклад, вивчений (вірш), освітлена (кімната), замерзлі (руки). Дієприкметник поєднує ознаки: . дієслова прикметника вид:  доконаний або недоконаний: заіржавілий, іржавіючий вказує на ознаку предмета, відповідає на питання: який, яка?, яке?, які?:  битий, бита, бите, биті час:  теперішній або минулий  (тільки 2

Блок 3.7.1. Дієприкметник як особлива форма дієслова: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Активні та пасивні дієприкметники Читати далі »

Блок 3.6.3. Вид дієслова (доконаний і недоконаний)

Вид – одна з найважливіших ознак дієслова. За цією ознакою дієслова поділяються на доконані і недоконані: . доконані помити підлогу, приготував уроки, поїду недоконані мити підлогу, готую уроки, буду їхати . Дієслова недоконаного виду означають незавершену дію і відповідають на питання що робити? що роблю? що буду робити? . Дієслова доконаного виду означають завершену дію

Блок 3.6.3. Вид дієслова (доконаний і недоконаний) Читати далі »

Прокрутити вгору