M4

Блок 4.9.3. Українські підприємці-благодійники. Релігія і церква

Розвиткові культури України сприяла ціла плеяда багатьох підприємців-благодійників. Меценатською діяльністю займалися й окремі українські поміщики. . Таким був Григорій Павлович Галаган. У своєму маєтку в селі Сокиринцях, відкрив для селян перше в Україні позичково-ощадне товариство. За його допомогою було створено і діяло багато народних шкіл та ремісниче училище у Прилуках, інтернат. Він матеріально підтримував часопис […]

Блок 4.9.3. Українські підприємці-благодійники. Релігія і церква Читати далі »

Блок 4.9.1. Мистецтво

Музика. Значний вплив на розвиток музичного мистецтва України справила творчість Семена Гулака-Артемовського. Відомою його роботою є «Запорожець за Дунаєм» (1862ір.). Популярністю користувалися опери Петра Сокальського «Мазепа», «Майська ніч», «Богдан Хмельницький». . Центральне місце в українській музиці ХІХ ст. зайняв Микола Лисенко («Різдвяна ніч», «Тарас Бульба», «Коза-Дереза», «Пан Коцький», «Зима й весна» та ін.). Видатною оперною

Блок 4.9.1. Мистецтво Читати далі »

Блок 4.8.2. Наука

Фізика. М. Умов успішно розробляв проблеми хвильових процесів і земного магнетизму, М.іАвенаріус – молекулярної фізики, М. Пильчиков – магнітних аномалій і магнітних вимірів. М. Бекетов створив у Харківському університеті перші в Україні фізико-хімічне відділення й лабораторію фізичної хімії. Іван Пулюй . Одним із видатних українських вчених того періоду був Іван Пулюй (1845–1918), який свої здібності

Блок 4.8.2. Наука Читати далі »

Блок 4.8.1. Освіта

У другій половині ХІХ ст., як і перше, розвиток української культури відбувався в умовах колонізаторських політичних режимів, що панували в Україні. Найбільше вони дошкуляли народній освіті. Початкових і середніх шкіл не вистачало. До скасування кріпосного права в Російській імперії (1861 р.) освіта в Україні, особливо початкова, занепадала. Дворяни вважали, що освіта селянам не потрібна. Царський

Блок 4.8.1. Освіта Читати далі »

Блок 4.7.2. Національний рух і суспільно-політичне життя у 70 – 80-х рр. ХІХ ст.

Стара Громада На початку 1870-х рр. громадівський рух знову відновлюється. Очолила його, як і раніше, Київська громада. Більше половини її членів були представниками старшого покоління українофілів, через що пізніше її стали називати Старою Громадою, на відміну від нових студентських Молодих громад. В. Антонович вже став на цей час професором Київського університету. Разом зі своїми товаришами,

Блок 4.7.2. Національний рух і суспільно-політичне життя у 70 – 80-х рр. ХІХ ст. Читати далі »

Блок 4.6.1. Кримська війна 1853 – 1856 рр. та її наслідки

Кримська війна 1853–1856 рр. була одним з наймасштабніших збройних конфліктів ХІХ ст., який значною мірою визначив майбутню долю Європи. Грандіозними були як склад держав-супротивниць (Російська імперія з одного боку, коаліція Британської, Французької, Османської імперій і Сардинського королівства – з другого боку), так і географія воєнних дій (від Кавказу і Криму до Балтійського і Баренцового морів).

Блок 4.6.1. Кримська війна 1853 – 1856 рр. та її наслідки Читати далі »

Блок 4.4.3. Особливості початку промислового перевороту

Промисловий переворот в українських землях, що належали Російській імперії, розпочався у 30–40-х рр. водночас з Німеччиною, але пізніше, ніж у Великобританії, Франції, США. Він започаткував новий етап розвитку вітчизняної промисловості, що тривав до скасування кріпосного права в 1861 р. . В основі промислового перевороту лежав технічний переворот, суть якого полягає у заміні ручної праці машинною,

Блок 4.4.3. Особливості початку промислового перевороту Читати далі »

Блок 4.4.1. Економічна ситуація у Наддніпрянщині у першій половині ХІХ ст.

Сільське господарство В першій половині XIX ст. сільське господарство залишалося головною галуззю економіки України. В ньому було задіяно абсолютну більшість населення. Розвиток сільськогосподарського виробництва відбувався в основному екстенсивним шляхом, за рахунок збільшення оброблюваних земель, перш за все південних (степових) районів. Проте і у феодальних володіннях, які продовжували існувати за рахунок жорстокої експлуатації (використання) селян, відбулися

Блок 4.4.1. Економічна ситуація у Наддніпрянщині у першій половині ХІХ ст. Читати далі »

Блок 4.2.3. Соціально-економічний розвиток

Кріпацтво Особливістю цього періоду було існування кріпосного права в сільському господарстві (введено у 1783 р. на Лівобережжі, у 1796 р. – на Півдні). В першій половині ХІХ ст. більше третини українських селян перебувало у кріпосницькій залежності від поміщиків (дворян-землевласників). Кріпосне право зобов’язувало селянина-кріпака виконувати певні повинності на користь поміщика за користування наданою поміщиком земельною ділянкою

Блок 4.2.3. Соціально-економічний розвиток Читати далі »

Блок 4.2.2. Українські землі в системі міжнародних відносин

У 1806-1812 рр. відбулася чергова російсько-турецька війна. У війську Російської імперії було багато українців. Війна закінчилася підписанням Бухарестського мирного договору у травні 1812 р., головною умовою якого стало те, що до Росії відійшла Бессарабія. . У 1812 р. почалася французько-російська війна. Наполеон почав наступ на Російську імперію 12(24) червня. Армія Наполеона налічувала 640 тис. солдатів

Блок 4.2.2. Українські землі в системі міжнародних відносин Читати далі »

Прокрутити вгору