M5

Початок ХХ ст. на українських землях характеризувався завершенням промислового перевороту та переходом до індустріалізації (промисловість мала переважати над сільським господарством, а важка промисловість над легкою). Ці зміни відбувалися у надзвичайно тяжких умовах, оскільки в Російська імперія, як і більшість країн світу пережила економічну кризу 1900-1903 рр. Ця криза охопила найважливіші галузі промисловості України – металургійну,

У другій половині ХІХ ст. у громадське життя Галичини прийшло нове покоління діячів, які стали засновниками нової течії суспільно-політичного руху – радикалізму (прагнення надати українському рухові більш рішучого характеру), який очолювали тоді ще студенти Львівського університету Іван Франко та Михайло Павлик. . Іван Франко . Під впливом Михайла Драгоманова, захоплені соціалістичними ідеями, вони робили наголос

Виразниками суспільно-політичного руху на західноукраїнських землях стали течії москвофілів і народовців. . Москвофіли об’єднували частину греко-католицького духівництва і консервативної інтелігенції, сільської буржуазії Галичини і Закарпаття. Порятунок від гніту імперії Габсбургів (австрійського, польського, румунського, угорського гноблення) вони вбачали у Російській імперії, не розуміючи, що там існували ще гірші умови для українського народу, не було й елементарних

Після революції 1848-1849 рр. Західна Україна залишалася аграрним краєм. Наприкінці ХІХ ст. у сільському і лісовому господарстві було зайнято в Східній Галичині і Буковині ¾ всього населення, а в Закарпатті ще більше. Безземелля, малоземелля і злидні були характерними для тодішніх підавстрійських земель України. . 70-90-ті рр. ХІХ ст. – період формування фабрично-заводської промисловості на західноукраїнських

Українське мистецтво та архітектура розвивалися наприкінці XVIII – у першій половині ХІХ ст. складно і суперечливо. Відсутність власної державності й перебування під імперською владою спричинили специфічний характер мистецьких досягнень цієї доби. До них належали твори українських митців, створені як на Батьківщині, так і поза її межами. Водночас свідченням розвитку українського мистецтва стали твори митців з

Як відомо, наприкінці XVIII – на початку ХІХ ст. західноукраїнські землі (Галичина, Буковина і Закарпаття) знаходилися під владою Австрійської імперії. Провінція до якої входили Галичина і Буковина, поділялася на округи, які очолювали українці, що підкорялися губернаторові. Губернаторів і розпорядників призначав імператор. По всій території діяли австрійські закони, державною мовою визначалася німецька. Східна Галичина, Північна Буковина

Як вже відомо, опришками називали борців проти феодального й національного гноблення в Галичині, на Закарпатті та Буковині. Слово “опришок” походить від латинського oppressor – знищувач, порушник. Вони громили шляхту, багатіїв, католицьких священиків, застосовуючи, переважно, партизанську тактику боротьби. Нападали на ворогів зненацька і швидко відходили, уникаючи відкритого бою. Типовою зброєю в опришків були рушниці, пістолі, списи,