Z1

Блок 4.1.3. Ліквідація автономії Гетьманщини

Передумови до остаточної ліквідації автономії Гетьманщини складалися протягом усієї першої половини XVIII ст. . У 1764 р. імператриця Катерина ІІ видала маніфест, за яким скасовувалась посада гетьмана. Причиною стало намагання останнього українського гетьмана К.iРозумовського домогтися спадковості гетьманства для свого роду, а також прохання старшини про відновлення її колишніх прав і вольностей. . Портрет П. Румянцева. […]

Блок 4.1.3. Ліквідація автономії Гетьманщини Читати далі »

Блок 4.1.2. Ліквідація Запорозької Січі

Протягом першої половини XVIII ст., як і півстоліття до цього, Запорожжя було автономною одиницею в складі Гетьманщини. Їй підпорядковувалися обширні території сучасної степової України. Центром її була фортеця в районі Великого Лугу, що називалася Січ. З 1734 до 1775 р. вона носила назву “Підпільненської” або “Нової” Січі. Запорозькі землі поділялися на невеликі адміністративно-територіальні одиниці, що

Блок 4.1.2. Ліквідація Запорозької Січі Читати далі »

Блок 4.1.1. Скасування козацького устрою на Слобожанщині

Протягом першої половини XVIII ст. на території Слобожанщини існувало 5 козацьких полків: Острогозький, Сумський, Охтирський, Харківський та Ізюмський. . У серпні 1765 р. було видано маніфест імператриці Катерини ІІ про ліквідацію цих п’яти полків і перетворення їх на гусарські. Цим царат мав на меті реорганізувати полки в регулярні військові з’єднання. Одночасно відбулися й адміністративні перетворення.

Блок 4.1.1. Скасування козацького устрою на Слобожанщині Читати далі »

Блок 10.1.3. Андрій Малишко. «Пісня про рушник»

Знайти твір можна у матеріалах до блоку. . . Малишко Андрій Самійлович (14(02).11.1912–17.02.1970) – поет, перекладач, журналіст, літературний критик, громадський діяч. Народився 14 листопада 1912 р. в Обухові Київської області в багатодітній сім’ї сільського шевця. Лауреат Державних премій СРСР (1947, за поему “Прометей” і збірку “Лірика”; 1951, за збірку “За синім морем”; 1969, за цикл

Блок 10.1.3. Андрій Малишко. «Пісня про рушник» Читати далі »

Блок 10.1.2. Богдан-Ігор Антонич. «Різдво»

Знайти твір можна у матеріалах до блоку. . . Богдан-Ігор Антонич (1909-1937) — український поет – модерніст, прозаїк, драматург, літературознавець початку ХХ століття. Народився 5 жовтня 1909 року в селі Новиця Горлицького повіту на Лемківщині. Був членом Асоціації незалежних українських митців (АНУМ). Антонич малював, грав на скрипці і компонував музику. Автор поетичних збірок “Привітання життя”

Блок 10.1.2. Богдан-Ігор Антонич. «Різдво» Читати далі »

Блок 10.1.1. Володимир Сосюра. «Любіть Україну!»

Знайти твір можна у матеріалах до блоку. . . Володимир Миколайович Сосюра – один з найщиріших ліриків XX ст. – увійшов у слов’янську поезію як співець любові й вічної світозміни. Він пройшов через кілька історичних та культурних епох у житті України: від УНР до хрущовської “відлиги”. Народився 6 січня 1898 р. на станції Дебальцеве (тепер

Блок 10.1.1. Володимир Сосюра. «Любіть Україну!» Читати далі »

Блок 9.1.2. Михайло Коцюбинський. «Іntermezzo»

„Іntermezzo“ (1908) Текст твору можна знайти у матеріалах до блоку. . Твір розпочинається присвятою – «Присвячую кононівським полям» та переліком незвичайних «дійових осіб»: Моя утома, Ниви у червні, Сонце, Три білих вівчарки, Зозуля, Жайворонки, Залізна рука города, Людське горе. . Однак «Intermezzo» не драматичний, а епічний твір. За жанром це імпресіоністична новела. Новела – один

Блок 9.1.2. Михайло Коцюбинський. «Іntermezzo» Читати далі »

Блок 9.1.1. Михайло Коцюбинський. «Тіні забутих предків»

. Михайло Коцюбинський (1864 – 1913) . . . . Ти з нами будеш вічно жити, Як сяйво сонця, як вечірній спів, Ти так любив землі своєї квіти, І так, як квіти, ти людей любив В. Сосюра . Серед відомих імен Вінниччини одне сяє найяскравішою зіркою. Це ім’я першої величини – Михайло Коцюбинський, якого називають

Блок 9.1.1. Михайло Коцюбинський. «Тіні забутих предків» Читати далі »

Блок 8.1.3. «Дума про Марусю Богуславку». «Ой летіла стріла» (народна балада)

Думи — великі пісенно-розповідні твори переважно героїчного змісту про важливі історичні події (найчастіше про боротьбу українського народу проти іноземних загарбників). Близькі до історичних пісень і билин за тематикою, але пісня виконується співом, дума і билина – речитативом (проказуванням) під супровід кобзи, бандури чи ліри. Дума, на відміну від пісні, має нерівноскладові рядки, переважно дієслівне римування; більша

Блок 8.1.3. «Дума про Марусю Богуславку». «Ой летіла стріла» (народна балада) Читати далі »

Блок 8.1.2. Історичні пісні. «Ой Морозе, Морозенку», «Чи не той то хміль…»

Історичні пісні – це народні ліро-епічні твори про важливі історичні події та конкретних історичних осіб. Тематика пісень різноманітна: вона пов’язана з основними історичними подіями, війнами, повстаннями, виступами народу проти загарбників. Найдавніші з історичних пісень змальовують важкий період в історії українського народу — звитяжну боротьбу козаків із турецько- татарськими ордами, страхітливі спустошення й насильства. До найвідоміших

Блок 8.1.2. Історичні пісні. «Ой Морозе, Морозенку», «Чи не той то хміль…» Читати далі »

Прокрутити вгору