Z6

Блок 8.6.2. Система образів твору «Чорна рада»

Головні персонажі роману «Чорна рада» . Персонажами роману є історичні особи (Яким Сомко, Іван Брюховецький, паволоцький полковник Іван Попович (у романі — Іван Шрам); Василь Золотаренко, Михайло Вуяхевич, Матвій Гвинтовка, князь Данило Великогагін (у романі — Гагін); . Вимишлені герої — Петро Шраменко, козак Михайло Черевань, його дружина Мелашка і дочка Леся, курінний отаман Кирило […]

Блок 8.6.2. Система образів твору «Чорна рада» Читати далі »

Блок 8.6.1. «Чорна рада» – перший історичний роман

Пантелеймон Куліш (псевдоніми – Панько Казюка, Павло Ратай, Хуторянин та ін.) – український письменник, поет, фольклорист, етнограф, перекладач, літературний критик, редактор, видавець, культурно-історичний діяч, мовознавець, фундатор української орфографії. Пантелеймон Куліш . П. Куліш сповідував ідею державності України, намагався об’єднати українську інтелігенцію Східної та Західної України навколо спільних ідей національно-культурного відродження; входив до Кирило-Мефодіївського братства. Розробив

Блок 8.6.1. «Чорна рада» – перший історичний роман Читати далі »

Блок 7.6.3. Стилі мовлення( конфесійний, епістолярний)

Конфесійний стиль Сфера використання – релігія та церква. Призначення – обслуговувати релігійні потреби як окремої людини, так і всього суспільства. Конфесійний стиль утілюється в релігійних відправах, проповідях, молитвах (усна форма) й у “Біблії” та інших церковних книгах, молитовниках, требниках тощо (писемна форма). Мета: апелювати до внутрішнього світу, душі людини, впливати на душевні переживання, формувати позитивні

Блок 7.6.3. Стилі мовлення( конфесійний, епістолярний) Читати далі »

Блок 7.6.2. Стилі мовлення (художній, офіційно-діловий, публіцистичний)

Художній стиль Цей найбільший і найпотужніший стиль української мови можна розглядати як узагальнення й поєднання всіх стилів, оскільки письменники органічно вплітають ті чи інші стилі до своїх творів для надання їм більшої переконливості та достовірності в зображенні подій. Художній стиль широко використовується у творчій діяльності, різних видах мистецтва, у культурі й освіті, цей стиль покликаний,

Блок 7.6.2. Стилі мовлення (художній, офіційно-діловий, публіцистичний) Читати далі »

Блок 7.6.1. Стилі мовлення (розмовний, науковий)

Стиль літературної мови – різновид мови (її функціональна підсистема), що характеризується відбором таких засобів із багатоманітних мовних ресурсів, які найліпше відповідають завданням спілкування між людьми в даних умовах. Це своєрідне мистецтво добору й ефективного використання системи мовних засобів із певною метою в конкретних умовах й обставинах. . Кожний стиль має: ●-сферу поширення і вживання (коло

Блок 7.6.1. Стилі мовлення (розмовний, науковий) Читати далі »

Блок 6.6.3. Розділові знаки в означальних і з’ясувальних підрядних частинах

У складнопідрядних реченнях з підрядними означальними і з’ясувальними підрядні частини речення завжди відокремлюються комами від головних. Таке це літо золоте, що забуваються жалі (Г. Чубач). Людина, яка втрачає корінь, подібна до підточеного дерева (І. Цюпа). . Між однорідними підрядними реченнями ставиться кома так само, як між однорідними членами в простому реченні. Дітям здавалося, що вже

Блок 6.6.3. Розділові знаки в означальних і з’ясувальних підрядних частинах Читати далі »

Блок 6.6.2. З’ясувальні підрядні частини

Підрядні з’ясувальні речення відповідають на питання непрямих відмінків і уточнюють зміст присудка в головному реченні. Відповідно, базовими в головному реченні виступають дієслова, які означають різні вияви сприйняття, відчуття (розуміти, бачити, чути, стежити), мислення (міркувати, вирішувати, думати), мовлення (говорити, відповідати), почуття (радіти, щасливий), волевиявлення, спонукання (хотіти, вимагати, заборонити) тощо. Говорять, що матері сльози гарячі і тверде

Блок 6.6.2. З’ясувальні підрядні частини Читати далі »

Блок 6.6.1. Означальні підрядні частини

Серед складнопідрядних речень виділяються три основних види: ●складнопідрядні речення з підрядними означальними; ●складнопідрядні речення з підрядними з’ясувальними; ●складнопідрядні речення з підрядними обставинними. . Складнопідрядне речення з підрядним означальним – це речення, в якому підрядна частина виражає ознаку предмета, що названий чи вказаний у головній частині, і доповнює її змістову та структурну неповноту. Складнопідрядні означальні речення

Блок 6.6.1. Означальні підрядні частини Читати далі »

Блок 5.6.3. Розділові знаки про однорідних членах

Однорідні члени речення поєднуються за допомогою сурядних сполучників та інтонації або лише інтонації. Між однорідними членами речення, як правило, ставляться коми. А тим часом місяць пливе оглядати і небо, і зорі, і землю, і море. Тече вода в синє море, та не витікає. . Якщо однорідні члени речення вжито попарно, то кома ставиться між цими

Блок 5.6.3. Розділові знаки про однорідних членах Читати далі »

Блок 5.6.2. Узагальнювальні слова в реченнях з однорідними членами

У реченнях з однорідними членами можуть бути узагальнювальні слова. Вони структурують наше мовлення, роблячи його більш чітким і послідовним. Узагальнювальне слово виражає загальне чи родове поняття стосовно тих понять, які названі однорідними членами. Все зникло, наче в казус: місто, гори, поле, гай. . У ролі узагальнювальних слів найчастіше можуть бути –займенники (кожний, всякий, все, всі,

Блок 5.6.2. Узагальнювальні слова в реченнях з однорідними членами Читати далі »

Прокрутити вгору