Маємо вектори \(\overrightarrow{a}\:i \:\overrightarrow{b}\).
Якщо вектори \(\overrightarrow{a}\:i \:\overrightarrow{b}\) відкласти послідовно один за одним (початок вектора \(\overrightarrow{b}\) потрапляє в кінець вектора \(\overrightarrow{a}\)), то вектор суми \(\overrightarrow{c}\) з’єднає початок одного вектора з кінцем іншого вектора.
Сума векторів
Вектор \(\overrightarrow{c}\) називають сумою векторів. Можна записати:
$$\overrightarrow{c}=\overrightarrow{a}+\overrightarrow{b}$$
Такий прийом додавання векторів називається правилом трикутника.
Правило трикутника можна застосовувати до будь-яких двох векторів, навіть колінеарних. На малюнках можете побачити, як знаходиться сума співнапрямлених і протилежно напрямлених векторів.
І взагалі для будь-яких трьох точок \(A\), \(B\) i \(C\) справджується рівність:
\(\overline{AB}+\overline{BC}=\overline{AC}\)
За цим же правилом можна скласти кілька векторів: пристроюємо їх один за іншим, а потім з’єднуємо початок першого з кінцем останнього (правило многокутника):
Із закону додавання векторів випливає, що сума кількох векторів не залежить від того, в якому порядку вони додаються.
Для додавання векторів \(\overrightarrow{a}\:i \:\overrightarrow{b}\) можна використовувати ще правило паралелограма.
Для цього потрібно від довільної точки А відкласти вектори-доданки: \(\overline{AB}=\overline{a}\) і \(\overline{AD}=\overline{b}\). Потім на даних векторах побудувати паралелограм \(ABCD\). Тоді сумою векторів і буде вектор, зображення якого співпадає з зображенням діагоналі паралелограма \(\overline{AC}=\overline{AB}+\overline{AD}\):
Різницею векторів \(\overrightarrow{a}\:i \:\overrightarrow{b}\) називають такий вектор \(\overrightarrow{c}\), який в сумі з \(\overline{b}\) дає \(\overline{a}\):
\(\overline{c}=\overline{a}-\overline{b}\)
Віднімання можна виразити через додавання, а саме:
щоб від вектора \(\overline{a}\) відняти вектор \(\overline{b}\), можна до вектора додати вектор –\(\overline{b}\) :
Сумою векторів \(\overline{a}(a_{1};a_{2})\) і \(\overline{b}(b_{1};b_{2})\) називається вектор \(\overline{c}(c_{1};c_{2})\) з координатами \(c_{1}=a_{1}+b_{1},\:c_{2}=a_{2}+b_{2}\).
Іншими словами, щоб додати два вектори, їх відповідні координати додають.
Різницею векторів \(\overline{a}(a_{1};a_{2})\) і \(\overline{b}(b_{1};b_{2})\) називається вектор \(\overline{c}(c_{1};c_{2})\), який у сумі з вектором \(\overline{b}\) дає вектор \(\overline{a}\): $$\overline{b}+\overline{c}=\overline{a}$$
Із даного означення можна знайти координати вектора \(\overrightarrow{c}\):
$$c_{1}=a_{1}-b_{1},\:c_{2}=a_{2}-b_{2}$$
Приклад 1. На сторонах паралелограма \(ABMC\) задано вектори \(\overline{AB}\) і \(\overline{AC}\). Виразити діагоналі паралелограма через дані вектори.
Розв’язання:
а) у паралелограмі \(ABMC\) проведемо діагональ \(AM\). Вектор \(\overline{AM}\) дорівнює сумі векторів \(\overline{AB}\) і \(\overline{AC}\) за правилом паралелограма. Отже, \(\overline{AM }=\overline{AB}+\overline{AC}\).
б) у паралелограмі \(ABMC\) проведемо діагональ \(CB\). Вектор \(\overline{CB}\)дорівнює різниці векторів \(\overline{AB}\) і \(\overline{AC}\) за означенням. Отже, \(\overline{CB }=\overline{AB}-\overline{AC}\).
Відповідь: \(\overline{AM}=\overline{AB}+\overline{AC}\), \(\overline{CB}=\overline{AB}-\overline{AC}\).
Приклад 2. Дано вектори \(\overline{a}\) \( (4; 7) \) і \(\overline{b}\) \( (–2; 9) \). Знайдіть координати вектора, такого, що \(\overline{c}=\overline{a}+\overline{b}\).
Розв’язання
За означенням суми векторів випливає, що якщо \(\overline{c}(c_{1};c_{2})\) – шуканий вектор, то \(с_{1} = a_{1} + b_{1}= 4 + (-2) = 2\), \(c_{2} = a_{2} + b_{2} = 7 + 9 = 16\).
Отже, шуканий вектор \(\overline{c}(1;16)\).
А тепер перевір себе, переходь до тесту.